Obraz „niebiańskiego imperium” w amerykańskiej karykaturze podczas powstania bokserów (powstania yihequan) (1899–1901)

Abstract

W niniejszym artykule przeanalizowano obraz mandżurskich Chin w amerykańskiej karykaturze politycznej w przededniu i podczas powstania bokserów (powstania yihequan). W drugiej połowie XIX w. w Stanach Zjednoczonych ukazywał się szereg czasopism, które specjalizowały się wyłącznie w dziedzinie karykatury politycznej. Czołowe miejsce wśród nich zajmowali „Harper`s Weekly”, „Puck” і „Judge”, których karykatury były uważane za prawdziwe dzieła sztuki. Artyści – karykaturzyści, poruszając w swoich pracach ostre pytania ekonomiczne, polityczne i społeczne, nie tylko je aktualizowali, ale także kształtowali opinię publiczną. Nie pominęli oni również i problemów polityki zagranicznej. W końcu XIX i na początku XX wieku w zainteresowaniu karykaturzystów znalazły się także Chiny, co wiązało się z interesami gospodarczymi, jakie Stany Zjednoczone miały w tym regionie. Karykatura amerykańska tradycyjnie przedstawiała Chińczyka i Chiny jako zacofanych barbarzyńców lub podstępnych urzędników, sprzeciwiających się postępowi. Początek powstania bokserów, a także udział wojska amerykańskiego w jego stłumieniu, wywarły istotny wpływ na obraz „Niebiańskiego Imperium”. W tych karykaturach Chiny były przedstawione jako krwiożerczy barbarzyńca lub ogromny smok, który niósł wyłącznie zniszczenie i anarchię. Dominacja tych tematów odpowiadała ówczesnej wyobraźni o misji cywilizacyjnej Stanów Zjednoczonych, a także była składnikiem mitu o tzw. żółtym zagrożeniu.

In the article analyzes the image of Manchurian China in American political cartoons on the eve and during the Yihetuan Movement. In the second half of the 19th century in the USA appeared a number of magazines which specializing in political cartoons. Such magazines as „Harper’s Weekly”, „Puck” and „Judge”, whose cartoons looked like works of art, held leading positions among them. Cartoonists, were raising acute economic, political and social issues in their works, not only actualized them, but also were forming public opinion. Foreign policy problems weren’t left outside also. The object attention of American caricaturists at the end of the 19th – early of the 20th century was China, what were caused by the US economic interests in this region. American caricature portrayed the Chinese and China as a backward barbarian or a treacherous official, which didn`t want to keep pace with progress. The beginning of the Yihetuan Movement and participation of the American troops in its suppression had a significant impact on the image of „Celestial Empire”. A bloodthirsty barbarian and a huge dragon, which was bringing only destruction and anarchy, replaced the backward Chinese barbarian in the cartoons. The dominance of such images fully corresponded to the then ideas about the civilizing mission of the US, and became a part of the myth of the so-called "Yellow Peril".

В статті аналізується образ маньчжурського Китаю в американській політичній карикатурі напередодні та під час повстання іхетуанів. У другій половині ХІХ ст. в США з’явилася низка журналі, що спеціалізувалися виключно на політичній карикатурі. Лідируючі позиції серед них займали „Harper`s Weekly”, „Puck” і „Judge”, чиї карикатури нагадували справжні твори мистецтва. Художники-карикатуристи, порушуючи у своїх роботах гострі питання економічного, політичного та соціального характеру, не лише актуалізували їх, але й формували громадську думку. Не залишалися осторонь і проблеми зовнішньої політики. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в полі зору карикатуристів опинився і Китай, що було зумовлено економічними інтересами США в цьому регіоні. Американська карикатура традиційно зображувала китайця та Китай в образі відсталого варвара, чи підступного чиновника, який не бажав іти в ногу із прогресом. Початок повстання іхетуанів, а також участь у його придушенні американських військових суттєво вплинуло на образ „Піднебесної”. Відсталого китайця-варвара на карикатурах замінив кровожерливий варвар та величезний дракон, що несли лише руйнування та анархію. Домінування таких образів цілком відповідало тодішнім уявленням про цивілізаторську місію США, а також стало частиною міфу про так звану «жовту загрозу».